- цегла
- —————————————————————————————це́глаіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
цегла — Штучний камінь, виконаний з глини. У стародавні часи використовувався висушений на сонці, т. зв. сирець. Згодом Ц. отримували обпаленням, у будівництві за конструктивними якостями розрізняються: звичайна, силікатна, полегшена, легка, вогнетривка … Архітектура і монументальне мистецтво
цегла — и, ж. 1) збірн. Будівельне штучне каміння у вигляді прямокутних брусків з глини (перев. випаленої). •• Це/гла сире/ць будівельний матеріал із невипаленої глини. 2) рідко. Те саме, що цеглина 1) … Український тлумачний словник
цегла — збірн. цеглиння, цеглина, цегелля (бита); плінфа (у старовинних будівлях) … Словник синонімів української мови
цегла-сирець — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
спеціальна цегла — Syn: спеціяльна цегла … Словарь синонимов металлургических терминов
спеціяльна цегла — Syn: спеціальна цегла … Словарь синонимов металлургических терминов
інфузорна цегла — Полегшений штучний камінь з пустотами всередині … Архітектура і монументальне мистецтво
лекальна цегла — Штучний камінь клиноподібної, дугоподібної чи ускладненої форми з криволінійними ділянками зовнішнього контуру … Архітектура і монументальне мистецтво
плинфа — цегла … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
лимпач — лимпа/ч (лемпач) Цегла з глини, піску, кінського гною і соломи (порівн. адоб, банко, саман). Ще має назву повітряна цегла … Архітектура і монументальне мистецтво